Вхід на сайт

Час

Пошук

Календар

Опитування

Хто ви?
Всього відповідей: 170

Друзі сайту

talschool-music Від свята до свята! http://percha-shodunka.ucoz.ru/ "Весела Абетка" — Для дітей України
Презентації для дітей
 З думкою про учня...
Cеть учителей начальных классов
Nachalka.com - сайт для детей, родителей, учителей начальной школы. http://pustunchik.ua





Ви увійшли як Гість | Група "Гості"Вітаю Вас Гість | RSS


Стрельник Олена Анатоліївна
Головна | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід
*Природограй*


Чому небо блакитне?
Земля наша оточена шаром повітря, утворюючим атмосферу. Повітря, яке ми вдихаємо, містить кисень, азот, вуглекислий газ, а також пари води і мікроскопічні пилинки, що знаходяться в постійному русі.
Коли сонячне світло проникає крізь атмосферу, гази, якими насичено повітря, розкладають білий світ на його складові частини - спектр: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий. Виходить, що серед цих кольорів смуга блакитного і синього кольору переважає, тому-то небо і здається блакитним. На Місяці атмосфери немає, і небо виглядає чорним. Коли космічний корабель виходить на орбіту за межі атмосфери космонавти бачать у чорному небі виблискуючі зірки і планети, що відображають їх світло. 
 

Що таке жаба-бик?

Ця дивовижна жаба по праву називається велетнем, оскільки має тулуб завдовжки від 17 до 19 см, а задні ноги в 24 див. Живе цей гігант в Південній Америці зазвичай біля річок, в чагарникових хащах. Голос у неї такий гучний, що її квакання чутне на відстані декількох сотень метрів. Жаба-бик дуже ненажерлива і в незліченній кількості поїдає равликів, дрібних рибок, невеликих пташок; пробираючись на ферми, вона ловить і курчат, а качат, що наблизилися до берега, тягне у воду і там поїдає. Не дивлячись на свою невелику вагу (300 г) ця жаба-велетень може з’їсти навіть змію.
 

Хто з тварин може бачити вухами?

Бачать вухами, а не очима кажани. Одного разу вчені провели спеціальні експерименти. У великій кімнаті вони підвісили досить близько один від одного мотузки, закріплені у стелі. Потім закрили очі декільком піддослідним кажанам і випустили їх в кімнаті. Кажани як і раніше чудово літали, не натикаючися на перешкоди. Тоді їм закрили вуха і роти і випустили знову. Але цього разу вони літали насилу, постійно натикаючись на мотузки. Досвід показав, що миші, щоб бачити, більше користуються вухами, чим очима. Під час польоту вони створюють звуки, такі високі, що людське вухо не може уловити їх. Ці звуки відбиваються від різних предметів і луною повертаються в їх вуха. От так вони і вимірюють відстані до предметів, як би бачать вухами.
Учені називають це явище ехолокацією, вона дуже схожа з радарними установками.
 
 
Найшвидша тварина на Землі
 
Гепард — сама грація. Навіть при тому, що всі тварини родини котячих викликають позитивні емоції своїм виглядом, природною красою, гепард має свої особливості, яких немає в інших диких кішок.  По-перше, це найшвидша тварина в світі, яка може на коротких дистанціях бігти зі швидкістю до 110 км / год. Цьому сприяє, як найкраще, його статура: на тілі немає жодного жирового відкладення, абсолютно обтічна форма тіла гепарда, навіть хвіст, здавалося б, занадто масивний не заважає під час  бігу, а навпаки допомагає. Гепард вистежує здобич, підкрадається на відстань 100-150 метрів і стрімголов кидається на жертву. Треба сказати, що легені гепарда не пристосовані до тривалого переслідування. Якщо гепард не наздогнав або невдало атакував з першого разу тварину, він втрачає до неї будь-яку  цікавість і починає все спочатку. 
По-друге, гепард одна з небагатьох кішок (ще суматранська кішка) не втягує кігті, хоча кошенята гепарда цю властивість мають, але тільки до 10-15 тижневого віку. Через цю особливість свого часу гепардів навіть відносили в окрему підродину.  
По-третє, гепард єдина кішка, яка ні за яких умов не буде, їсти падалину. Гепард їсть тільки ту дичину, яку вбив сам, хоча у нього самого іноді забирають здобич левилеопардигієни та інші більші від нього  хижаки.  
В-четверте. Ще здавна людина навчилася приручати гепардів. Вона їх використовувала на полюванні, так як і соколів, тільки на більш велику дичину (залежно від місцевості це могли бути газелі, сайгаки, лисиці, зайці, кролики і т.д.). Про таке полювання є згадки і в Стародавньому Єгипті, і в Індії, і навіть у Монголії. Та що там говорити, російські князі початку другого тисячоліття захоплювались полюванням з гепардами. Але при всьому при цьому гепард в неволі практично ніколи не дає потомства, хоча багато сучасних зоопарків прикладають до вирішення цієї проблеми багато зусиль.  
Популяція гепардів постійно скорочується. Основна причина цього, звичайно ж, людина, але є й інша не менш небезпечна. Смертність приплоду становить близько 70% навіть в заповідниках. Пояснення цьому знайшли коли вивчили генний код гепарда. В результаті цих досліджень з’ясувалося, що практично всі гепарди родичі. Пояснюється це тим, що в результаті руху останнього льодовика, вижило лише кілька особин. Тому мутації неминучі. Але якщо цим негативним природним факторам будемо допомагати ще й ми, то наші нащадки побачать гепарда тільки на фотографіях. 
 
 
 
 


Рекорди у світі тварин
 
 
 
Рекорди у світі птахів
Найбільший птах - страус, зріст  2.80 м, вага 170 кг. Він найшвидше від птахів бігає зі швидкістю 80км/год.
Найменша пташка - колібрі вагою 1.5 гр, довжина тіла - 5 см.
Найшвидше літає сапсан. На прямій дистанції його швидкість сягає до 200 км/год - 325км/год.Це найшвидша тварина на планеті.
Найдовше всих на Землі живе жовтохохлий какаду. В неволі - 80 років, на волі - 100 років.
 
 
Вигляд нашої планети Земля з космосу
 
  

 
Мелодії осені
 

Одна з ознак осені - жовтіє та опадає листя. Чому?
Зелений колір листку надає хлорофіл. але, крім нього, є й інші фарбувальні речовини: ксантофіл — жовтий колір і каротин — оранжевий колір. Влітку, коли під впливом сонячного світла хлорофіл у листках рослин утворюється у великій кількості, жовті й оранжеві речовини непомітні. Вони маскуються зеленим кольором хлорофілу. Восени утворення хлорофілу йде повільно, а потім і зовсім припиняється. Тоді стають все більш помітні жовті фарбувальні речовини, і листя рослин жовтіє та опадає.
А якщо звернути увагу на трав*янисті рослини, вони не просто тьмяніють, в’януть,  не менш різноманітні за кольором, ніж дерева і кущі. але деякі з них навіть цвітуть (Біла конюшина, червона конюшина, дика редька, грицики, ромашки).

Назви місяця вересня в основному пов’язані із його особливостями:у римлян його називають «септембер» через його порядковий номер.Давньоруська назва цього місяця — Ревун, марень (хмурень), А українська його назва походить від слова «врасень» — іній. Зустрічається й інше його ім’я — «маїк», що бере свій початок від слова «май», бо о цій порі озимина ніжними пагонами вкриває ниви, відбувається повторне цвітіння багатьох рослин.

Назва «жовтень» закріпилася в літературній мові у ХІХ ст. раніше в народі його справедливо називали Рум’янцем осені, корінником (середній кінь у трійці), «місяцем голої землі, крижаних денців, мокрого снігу». а ще йому було присвоєно назву «брудник», бо ані колеса, ані полоза не любить.У римлян цей місяць був восьмим за порядком (від лат. «окто» — Вісім), тому й назвали його «октобером», а в російській мові «октябрем».

Одвічна слов’янська назва «листопад» вживається в шести мовах. У ХХ ст. ця назва закріпилася за 11-м місяцем року і в українській мові, хоча до того супроводжувала десятий. За холодні і короткі дні листопад ще називали Куцнем, місяцем безлистої зими, листогнієм, напівзимником,Місяцем «зніми одяг», Роздягальником, присмерком року. У російській мові назва «ноябрь» походить від латинського «новембер» — дев’ятий місяць у давньоримському календарі.

Чому море солоне?

Море, можна сказати, не просто солоне; воно гірке, солоне нестерпно, огидне на смак. Адже недарма люди, що зазнають лиха у відкритому морі без запасу прісної води, можуть загинути від спраги, тому що пити морську воду неможливо. 

Але чому море таке солоне? Вчені думають, що в найдавніші часи, мільйони і мільйони років тому, коли води морів накопичувалися в величезних заглибленнях суші, вони були прісними. Хто ж їх потім так міцно засолили? 
Та все ті ж крапельки води, вічні странніци і вічні трудівниці. 
Річки нестримно прагне до моря. Всі річки земної кулі. Вони біжать до нього довгими звивистими шляхами, вони вливаються в озера з одного боку і випливають з іншого, щоб продовжити свій біг до моря. До моря! До моря! 
Чому? 
Та тому що рівень морів і океанів завжди нижче рівня суші. І шлях води завжди йде під ухил. Тому-то всі ріки і течуть до моря. 
Вони течуть до моря і приносять йому дари, накопичені ними за свій довгий шлях і на землі й під землею. 
Підземні струмки і ріки, пробиваючи собі дорогу серед гірських порід, розчиняють деякі породи і забирають з собою частинки різних солей. Але ось підземний струмок вирвався на волю, побіг по землі, потрапив у річку і змішав з нею свої води, а у водах цих річок теж є солі, бо річка вимиває їх з грунту. 
І ось річки примчали до моря, віддали йому свої води. А потім ... Потім сонце пригріло поверхню морської води, вона стала випаровуватися, крапельки води перетворилися на пар і піднялися до неба, потім пролилися на землю дощем, прослизнули під землю, стали підземною річкою, вирвалися на поверхню, злилися з водами річок наземних і потрапили в море, знову випарувалися і ... Можна без кінця повторювати одне і те ж, тому що так відбувається кругообіг води в природі. 
Але, випаровуючись, крапельки води залишають моря той маленький вантаж солей, що вони принесли з собою. Крапельок так багато, що ніколи їх не перерахувати; проробляють вони свій шлях у природі стільки часу, що це теж не легко порахувати, і маленький важок солей однієї краплі в кінці кінців стає величезним. 
Ось і все. 
Ось чому море солоне!

 

Copyright MyCorp © 2017